Чи кожні батьки у будь-який час доби з впевненістю і точністю можуть сказати, де зараз знаходиться їхня дитина? Мабуть, це неможливо, особливо, якщо ваша дитина підліткового віку. Так часом і трапляється, що через батьківську неуважність та заклопотаність чадо виховується вулицею, телевізором чи компанією. Та й де сучасна дитина може провести свій вільний час, коли замість цікавих гуртків вони відвідують бари та дискотеки, коли у будинках культури від так званої «культури» лише план заходів і той лише на папері.

 

Та що казати, коли діти бачать по телевізору, як модно вживати алкоголь, бо одразу стаєш «дорослим». А купити пляшку в сільському магазині може будь-хто у будь-якому віці. А потім ми дивуємося, коли у наркологічний диспансер потрапляють все молодші люди. І уже нічого дивного немає у тому, що дівчатка у чотирнадцять стають жінками. Ніхто не дивується, що діти у школі чубляться не лише між собою, а підносять руку на вчителів. Та мова не про те. Чи знаєте ви свою дитину? Чим вона займається у вільний час, які має захоплення?

 

Так, тепер до списку «модних» занять додалися й екстремальні захоплення, на зразок райдерства, особливо у містах. Неодноразово бачила скупчення хлопченят на площі біля вічного вогню. Їхні трюки змушували мене затамувати подих. Хлопці на велосипедах стрибали, вискакували на високі плити, щось там виробляли. При цьому вони ризикують упасти, поломами собі кістки. Нерідко молоді люди не тільки стають каліками, а навіть гинуть. Намагаючись іти в ногу з часом, добрі мама й тато після кількох умовлянь купують дитині транспорт на зразок скутерів. Часто вони стають знаряддям каліцтва дітей, а іноді й смерті. Радує те, що тепер для керування скутером потрібне водійське посвідчення та й за кермо такого транспорту можна сісти тільки з шістнадцяти років.

 

Проте і в такому віці, хоч би яким уважним підліток не був, на дорозі він все одно ще залишається дитиною. Підліток завжди хоче виділитися, бути особливим. І ось ви не помітили, як ваша дитина стала частиною якоїсь субкультури. Це не завжди погано і, як правило, проходить з віком, та небезпека існує завжди. До прикладу субкультура панків, члени якої вирізняються пристрастю до панк-року, музики, самовиражаються через одяг. Вони протистоять класичній культурі. Ідеологія панка – філософія «втраченого покоління»: змінити світ на краще не можна, життя втратило сенс, майбутнього немає. Тому плюй на все і на себе, роби те, що хочеться зараз. Панки можуть бути хуліганами, зухвало поводитися зі старшими. Так вони виражають свій протест світу. Під час виступів панки скаженіють, можуть спокійно зняти штани, роздряпати собі груди до крові, плюнути в публіку. Вони прагнуть до свободи у всьому: музиці, одязі, політиці, незалежності.

 

Мій знайомий Андрій довгий час належав до субкультури панків. Невдоволенню його батьків не було меж. Хлопець постійно зникав з дому, не відвідував свій навчальний заклад, мова йшла про відрахування, палив, часто його помічали у нетверезому стані. Хлопець навіть мав проблеми з законом. Андрієві стосунки з батьком дійшли до того, що батько і син могли місяцями не розмовляти. Здавалося, так тривало б вічно, коли б одного разу Андрій не потрапив в аварію. На щастя, з хлопцем все було гаразд, та його мати, дізнавшись про аварію, потрапила у лікарню із сердечним нападом. Лише тоді, зрозумівши, що своєю поведінкою він ризикує не тільки своїм здоров’ям, а й рідних, хлопець покинув субкультуру панків. З того часу минуло кілька років, Андрій ще жодного разу не пошкодував про своє рішення. Субкультур існує безліч, та чи хочете ви, щоб і ваша дитина стала їх частиною?

 

 

До речі, статтю 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити частинами 5 та 6, в яких визначається попередження або стягнення штрафу - від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за "залишення батьками або особами, що їх замінюють, дітей, які не досягли 16-річного віку, без нагляду, що призвело до перебування цих дітей після двадцять другої години без поважних причин на вулиці чи в громадських місцях". Дійсно, чи не допомогло б відповідне рішення батькам бути відповідальнішими за своїх дітей. Коли подібні обмеження вже давно існують у США, Німеччині, а знедавна і у Росії. Крім того, вони прийняті й на рівні місцевих рад, зокрема, у Житомирській області та Херсоні. То чи не варто задуматися про те, що саме батьки відповідають за те, ким виросте їхня дитина?