Акушер-гінеколог Володимир Приступа розповідає, що пацієнтки, які найчастіше хочуть позбутися вагітності – це жінки середнього віку, які вже мають двох і більше дітей та молоді дівчата, для яких вагітність стала неприємним сюрпризом. Лікар розповідає, що аборт є складною і небезпечною лікарською операцією, в результаті якої можуть наступити різного роду гінекологічні, фізіологічні і психічні порушення. Існує більше ста можливих ускладнень, пов’язаних з абортом. Деякі з них виявляються зразу ж, як, наприклад, прокол матки або іншого органу, конвульсії або серцевий напад. Інші ускладнення виявляються протягом декількох днів: повільна кровотеча, легенева емболія, анемія, ізоімунізація, психосоматичний біль, підвищення ризику раку молочної залози, інфекція, лихоманка. Крім того в Україні щороку від абортів помирає від 70 до 100 жінок Проте, більшість цих смертей не фіксується як результат аборту. Переривання вагітності сприяє і раку шийки матки, яєчників і печінки й іншим не менш серйозним гінекологічним захворюванням…

 

 

 

Сорокарічна Тетяна розповідає, що довго не могла прийти до тями після операції на переривання вагітності. Причиною стало те, що вона побачила у пробірці з рідиною ембріон свого ненародженого дитяти. Їй часто снилися кошмари, не покидали докори сумління, у жінки була навіть депресія, доки вона не звернулася до психолога і не пішла на сповідь. Австрійський психотерапевт Роза Штуммер, лікар з світовим ім’ям, розповідає, що було виявлено, що після аборту у жінок виявляються класичні симптоми тілесного, психосоматичного, а також психічного характеру.

 

Спочатку з’являються тілесні симптоми: кровотечі, різні інфекції і пошкодження матки. Їх наслідком можуть бути не тільки менструальні порушення, але й викидні і передчасні роди. Іноді ці наслідки виявляються не відразу, а через декілька років після аборту. Хронічне, постійно пригнічуване, відчуття провини веде до ослаблення імунітету, що збільшує вірогідність виникнення злоякісної пухлини. Що стосується психосоматичних наслідків, то жінки часто скаржаться на порушення у сфері сексуальності. Крім того, у них без видимої на те причини часто виникають болі внизу живота, а також мігрень, порушення сну і нічні кошмари.

 

Це поширені ознаки, які виявляються практично у кожної жінки після аборту. Найбільший перелік складають психічні наслідки аборту. Часто це величезне відчуття провини і жалю, ознаки внутрішньої емоційної смерті, душевної порожнечі, депресія, відчуття страху, низька самооцінка, агресія без причини, вживання алкоголю і навіть наркотиків. Від безвихідності у деяких жінок з’являються думки про самогубство. Виникають також проблеми з партнерами. Часто жінки прагнуть знову завагітніти, сподіваючись, що нова вагітність замінить втрачену дитину. Це лише деякі ознаки. До цього слід додати також часту зміну настрою, сльози і роздратування з кожного, навіть нікчемного приводу (наприклад, через шум пилососа).

 

Слід підкреслити: не кожна жінка, у якої виявляються подібні симптоми, зробила аборт. Проте практично у кожної жінки, яка зробила аборт, ці ознаки виявляються. Від наслідків переривання вагітності страждають і чоловіки. Наприклад, якщо чоловік хотів дитини, а жінка не згодилася її народити, або навпаки не хотів і жінка зробила аборт, в таких випадках чоловік відчуває себе монстром.

 

Аборти і церква

 

Отець Володимир переконаний, що переривання вагітності це один з найбільших гріхів, що рівноцінний вбивству. Бог, Господь життя, доручив людям високе служіння зберігати життя, і людина повинна його виконувати належним чином. Тому життя з самого зачаття повинне бути збережене з найбільшою турботою; аборт і дітовбивство є жахливими злочинами Церква відлучає усіх тих, що зробили цей злочин (аборт) проти людського життя. „Той, хто чинить аборт, якщо мета досягнута, підлягає відлученню (великій екскомуніці)”.

 

Згідно церковних канонів вину за аборт несе мати, що застосовує різні внутрішні і зовнішні засоби з метою видалення плоду або піддається абортивним процедурам, які здійснюються третьою особою, кожен, хто радить, вчить, вимагає, примушує жінку вживати засоби, що ведуть до аборту і надає такі засоби. Не чинить злочину той, хто виконує дії, що можуть привести до викидня, але не має такої мети, пасивний свідок або асистент при аборті, який би відбувся і без його участі. На думку більшості каноністів, відлученню не підлягає той, хто при здійсненні злочину, але до виникнення результату (аборту), жаліє за свої дії і старається, хоча безуспішно, запобігти викидню.

 

Бути чи не бути в Україні абортам?

 

За даними МОЗ, упродовж минулого року 180 тисяч українок зробили аборти. Проте, за словами екс-міністра охорони здоров’я Василя Князевича, цю цифру можна сміливо округлити до 200 тисяч, якщо враховувати ті відомості, які залишилися поза увагою чиновників. За офіційною статистикою, зі 180 тисяч зареєстрованих абортів 130 тисяч українські жінки роблять за власним бажанням, решта – це самовільні аборти і аборти за медичними приписами. І хоча з року в рік, як стверджують медики, українські жінки все рідше позбавляються вагітності, за кількістю таких операцій Україна все одно втричі перевищує європейські показники. За останніми даними Державного комітету статистики України кількість населення зменшується.

 

Попри те, що держава і Президент намагаються заохотити українок народжувати з допомогою грошової допомоги, все ж смертність переважає над народжуваністю. Для того щоб вирішити демографічну проблему України парламентарі все частіше «подумують» про заборону абортів. Так, у Києві відбувся симпозіум "Морально-етичні аспекти штучного переривання вагітності» на якому зібралися науковці, медики, представники влади та державних інституцій, релігійних та громадських організацій. Вони запропонували резолюцію у якій виступили проти абортів.

 

Зокрема, було запропоновано впровадити доповнення до частини першої статті 27 Конституції України, після якої вона звучатиме так: «Кожна особа має невід’ємне право на життя від моменту зачаття і до природної смерті», а також переглянути перший абзац частини шостої статті 281 «Право на життя» Цивільного кодексу України з метою усунення підґрунтя для операцій зі штучного переривання вагітності. Та, чи не приведе заборона на переривання вагітності до нелегальних абортів «нечесними» лікарями сумлінної якості освіти, у негігієнічних підвалах та квартирах? Такі операції не тільки ставитимуть під загрозу життя жінок, а й вимагатимуть чималих коштів. Так, якщо сьогодні за тисячу гривень у місцевій приватній клініці можна позбутися майбутньої дитини, то при офіційній забороні ця сума зросте у кілька разів. Так чи інакше вирішення однієї проблеми призведе до іншої…

 

 

 

Згідно зі статистичними даними, кількість абортів у різних країнах Євросоюзу коливається від 6 до 78 абортів на 1000 жінок репродуктивного віку. Жінки східноєвропейських країн переривають вагітність у 13 разів частіше від жінок з країн Західної Європи, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у країнах Євросоюзу. Загалом право вільно переривати вагітність у Європейській співдружності є результатом боротьби численних феміністичних рухів та сексуальної революції кінця минулого століття; хоч аборт і досі вважається незаконним в Ірландії, Польщі, Кіпрі та на Мальті. Водночас під впливом деяких чинників, зокрема релігійних організацій, в Італії та Литві ситуація поступово змінюється у бік обмеження права вільно переривати вагітність. З одного боку, це проявляється у тиску громадської думки на жінок. З іншого, при багатьох європейських клініках створюють посади консультантів, які проводять співбесіди з пацієнтками, або ж здійснюється сплановане подорожчання самої процедури аборту.

 

Ще одна складність, яка все частіше постає на шляху абортів у Італії та деяких інших країнах: все більше гінекологів відмовляються від практикування абортів через свої етичні та моральні принципи. Водночас, у більшості країн-членів Євросоюзу, навіть таких ліберальних, як Голландія чи Бельгія, переривати вагітність дозволено тільки на ранній стадії, тобто, до 12 тижнів. Хоча, скажімо у Швеції, жінки мають право на аборти і до 5 місяців вагітності. Заборона абортів у Ірландії призвела до того, що кожен рік тисячі мешканок цієї країни їдуть до закордонних клінік, здебільшого британських, щоб там перервати небажану вагітність. Минулого року три жінки звернулися із позовом проти Ірландії до Європейського суду з прав людини. Вони скаржаться на те, що заборона абортів є грубим порушенням Європейської конвенції з прав людини. Цього року до європейського суду у Страсбурзі надійшла скарга й від мешканки Польщі.

У цій країні аборти дозволені тільки тоді, коли вагітність стала наслідком насилля, зародок розвивається з відхиленнями або ж здоров’ю матері загрожує небезпека.