КОЛІЖАНКА

Флорбол

Коліжанка — Tue, 24 May 2011 10:19:53 GMT

Флорбол

За підтримки управління освіти і науки, при сприянні управління сім'ї, молоді і спорту!24 травня 2011, з 15 до 18 години, у приміщенні спортивного залу СШ №17, вперше в Кам'янці-Подільському, відбудеться турнір - презентація нового командного виду спорту. Запрошуються зацікавлені керівники, особи та учні школи.
Звертатись: Орденанс Ігор Михайлович, координатор розвитку флорболу у Хмельницькій обл. т. (097) 888-19-28, (03849) 3-27-76 e-mail: οrdenans@mail.ru www.floorballukraine.net, www.xfloor.tv

Флорбол - командний вид спорту.

Коліжанка — Tue, 24 May 2011 10:14:11 GMT

Флорбол - командний вид спорту.

Флорбол з'явився в північній Європі. Ця гра схожа на хокей з м'ячем і на хокей без льодового майданчика, однак у правилах цих ігор є істотні відмінності. Гра проводиться на стандартному майданчику 40 на 20 метрів, або на маленькому - 24 на 14 метрів. В кожній команді присутні п'ять польових гравців і один воротар. У другому випадку кожна команда складається з трьох польових гравців і одного воротаря. По ходу гри дозволяється необмежена кількість замін, які можна проводити, не зупиняючи гру. Грається пластмасовим м'ячем, удари по якому наносяться ключкою. Мета гри: забити м'яч у ворота суперника. Контролювати м'яч дозволяється тільки ключкою, що є у всіх польових гравців. Ногою дозволяється зупиняти м'яч, але не віддавати пас і не завдавати удари по воротах. Гра проходить на майданчику розміром 40 на 20 метрів, закритою бортиками. Кути у майданчика закруглені. Розмір воріт: 1.60 на 1.15 метрів. Ключка: Матеріал - пластик; максимальна довжина – 110 см; максимальна вага: 350г. М'яч: Матеріал: пластмаса, діаметр - 72 мм, максимальна маса - 23 грама. Має 26 отворів. Гра триває 3 періоди по 20 хвилин. Перерви між періодами - 10 хвилин. Хоча флорбол не є таким контактним видом спорту як хокей, в останні роки були дозволені деякі види єдиноборств. Наприклад, дозволеною є гра плечем у плече у разі ведення боротьби за м'яч, не контрольований жодним з гравців. Якщо гравець порушує правила, протилежна команда одержує право на штрафний удар. Гравців можуть карати дво або п'ятихвилинними вилученнями. За неспортивну поведінку гравець може бути видалений на 10 хвилин. У крайньому випадку гравець може бути вилучений до завершення матчу. Більше інформації на www.floorball.lviv.ua, www.floorballukraine.net, www.xfloor.tv Звертайтесь: Орденанс Ігор Михайлович, координатор розвитку флорболу у Хмельницькій обл. т. (097) 888-19-28, (03849) 3-27-76 e-mail: οrdenans@mail.ru

Увага!

Коліжанка — Tue, 17 May 2011 12:16:53 GMT

ПРОГРАМА ДНЯ МІСТА

Коліжанка — Tue, 17 May 2011 10:22:15 GMT

ПРОГРАМА

Дня міста «Кам’янець древній – колиска і доля» та Міжнародного фестивалю національних культур «Острів семи скарбів»

17 травня (вівторок)
1500Виставка творчих робіт художників Поділля «Місто моє – любов моя»Картинна галерея
1700Конкурс краси «Міс Університет»Коледж ПДАТУ
18 травня (середа)
1000 - 1900Виставка карликових мавпочокМБК
1100Покладання квітів до могил засновника Кам’янець –Подільського історичного музею – заповідника Юхима Сицінського та директора музею (1949 - 1984 рр.) Григорія ХотюнаРуськофільварецьке кладовище
1900Урочисте відзначення Міжнародного Дня музеївСтарий замок
18 травня - 12 червня
1000 - 1900Виставка воскових фігур (музей м. Санкт-Петербург)Актова зала НІАЗ «Кам’янець»
19-23 травня
Чемпіонат повітроплавання «Кубок Поділля-2011» (за окремою програмою)
19-22 травня
Кубок України з мотоболу (за окремою програмою)Мотобольний стадіон
19 травня (четвер)
1300День наукиСесійна зала
1700Концерт учнів та викладачів дитячої хорової школи «Журавлині мелодії травня»Картинна галерея
1800Вечір-зустріч учасників Міжнародного фестивалю національних культур «Стрічаймося друзі як сестри й брати»МБК
1900Нічна екскурсія-фієста у Старому замкуСтарий замок
20 травня (п’ятниця)
1000Покладання вінків та квітів до пам’ятника Т.Шевченку з нагоди 150-річчя перепоховання.вул. Шевченка,20
1000Фольклорна програма козацького цеху кашоварівСтарий замок
1030Відкриття українсько-польського дитячого фестивалю-конкурсу інструментальних ансамблів «Hanicki-fest»ДМШ ім. Ф.Ганіцького
1030Трейд-клуб за участю торгових аташе країн світуСесійна зала
1130Презентаційна програма учасників Міжнародного фестивалю національних культур «Острів семи скарбів»Коледж ПДАТУ
1500Концертна рапсодія учнів та викладачів дитячої школи мистецтв «У стилі весни»Картинна галерея
1800Урочисте відзначення Дня ЄвропиСквер Гунські криниці
1900Урочисте відкриття Міжнародного фестивалю національних культур «Острів семи скарбів»Сквер Гунські криниці
2030Вечір дружби «Дружба єднає серця і народи»Сквер Гунські криниці
21 травня (субота)
0900Святкове богослужіння в церкві святого Миколая з нагоди престольного всята (за участі єпископа Кам’янецького та Городоцького Феодора)Старе місто, церква святого Миколая
1000-1400Святковий ярмарок-розродаж продукції виробників харчової промисловості міста та фермерських господарств районувул. Соборна
1000Всеукраїнський День народного майстра «Златодар»пл. Польський ринок
1000Анонс фестивалю «Остання столиця»Старий замок
1000Фольклорна програма козацького цеху кашоварівСтарий замок
1000Виставка художніх робіт викладачів дитячої художньої школи «Я промовляю пензлем і душею»Тринітарський спуск
1000Фотовиставка «Острів миру, дружби, скарбів»Вірменська криниця
1100Свято національних ігор та забав «Подільські гуляночки»Пл. Польський ринок
1100Концертне рондо учасників фестивалю-конкурсу «Hanicki-fect»Кафедральний костел
1200Дитяче шоу «Співають ангели у Кам'янці»Пл. Польський ринок
1300Відкриття бювету доочистки води європейської якості (Державна програма «Питна вода» в дії)вул. Огієнка Центральна поліклініка
1300Пісенно-музичний марафон «Пісні моєї Батьківщини»вул. Троїцька, 4
1330Урочистий прийом гостей Дня міста та учасників Міжнародного фестивалю національних культур у міського головиСесійна зала
1400Святкова хода «Карнавал дружби»Майдан Відродження – пл. Польський ринок
1415Арт-акція «Сонячне місто»Руська брама
1430Кінопрограма «Про Кам'янець і не тільки…»Казематна куртина
1430 Літературно-мистецький вернісаж «В полоні слова, музики і фарб» Презентація книги «Поетичні струни Ліри»Вірменський дворик
1500Урочисте відкриття Дня міста «Кам’янець древній – колиска і доля» Пл. Польський ринок
1600Концерт естрадного оркестру Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій областіСтарий замок
1600Мистецька акція «Львівське крізь віки»Пл. Вірменський ринок
1600Концерт фортепіанної музики «Життя у форте і піано»ДМШ ім. Ф.Ганіцького
1600 Презентація творчих програм колективів – учасників Міжнародного фестивалю національних культур «Острів семи скарбів»Пл. Польський ринок
1700Ювілейний концерт ансамблю танцю «Апельсин»Пл. Польський ринок
1715Фестиваль живих скульптурПл. Вірменський ринок
2000Dance-ревю «Під зорями Старого міста»Пл. Польський ринок
2045Концерт групи «ТІК»Пл. Вірменський ринок
2100Анімаційна програма з файєр-шоу «У полум’ї століть»Руська брама
2100«Global dj-fest»Старий замок
2200Святковий феєрверкПл. Польський ринок

22 травня (неділя)
0400Ранкове феєричне шоу повітряних куль «Назустріч сонцю!»Старий замок Пл. Польський ринок Пл. Вірменський ринок Пл. Троїцька Стадіон СЗОШ №1 Майдан Відродження
0900Святкове богослужіння в храмах міста «Во славу Божу і Кам’янця»Храми міста
10Фольклорна програма козацького цеху кашоварівСтарий замок
1000Виставка художніх робіт викладачів дитячої художньої школи «Я промовляю пензлем і душею»Тринітарський спуск
1100Майстер-класи для творчих колективів, керівників колективів та мешканців містаПл. Польський ринок
1200Священна братчина «Козацький куліш»Пл. Польський ринок
1330Урочисте закриття фестивалю «Гостинно просимо у Кам’янець!»Пл. Польський ринок
1400Хоровий дивертисмент «З дзвінких пісень гаптуємо рушник»Пл. Польський ринок
1500Концерт ансамблю народної музики «Князі України»Картинна галерея
1700Молодіжна акція «ФЕСТ party»Пл. Польський ринок
2000Закриття змагань Кубку Поділля з повітроплавання.Старий замок
23 травня (понеділок)
1000Прес-конференція для засобів масової інформаціїМіська рада
1100Від’їзд учасників фестивалюМіська рада

Боримося з авітамінозом!!!

Коліжанка — Sat, 14 May 2011 06:18:28 GMT

Життя в гуртожитку: чи відповідає ціна умовам?

Коліжанка — Sat, 14 May 2011 05:47:34 GMT

Життя в гуртожитку: чи відповідає ціна умовам?

Нещодавно студентів України сколихнула звістка про те, що вартість проживання в студентських гуртожитках незабаром зросте. Причиною прогнозованого подорожчання став новий наказ Міністерства освіти, яке встановило граничну вартість проживання студента у гуртожитку. Розмір плати за проживання у гуртожитках вищих навчальних закладів не повинен перевищувати 40 відсотків від мінімальної стипендії. Таким чином, якщо нині мінімальна стипендія становить 530 гривень, то плата за гуртожиток не повинна перевищувати 212 гривень. Такі нововведення уже спровокували протести у студентів національного університету ім. Тараса Шевченка. Біля ста студентів мітингували перед своїм навчальним закладом вимагаючи не підвищувати вартість проживання в гуртожитках. За словами учасників акції, в адміністраціях гуртожитків їм повідомили, що з квітня планується підвищення вартості проживання в середньому з 78 гривень до 209 гривень.

Кам'янець-Подільський має славу студентського міста, тому не дивно, що гуртожитків тут чимало. Щоб дізнатися у яких умовах та за яку плату проживають студенти ми завітаємо до кількох з них. У гуртожитку №2 Подільського державного аграрно-технічного університету проживають переважно дівчата, тому не дивно, що уже з першого погляду він виглядає чистим охайним та привітним. Щоб перевірити чи не оманливе перше враження прямуємо в середину, де нас зустріла завідуюча гуртожитком Людмила Іванівна Лебідь. Вартість проживання у гуртожитку становить 145 гривень для тих студентів, які навчаються на державній формі навчання та 155 гривень – на контрактній. Як запевняє завідуюча, про подорожчання плати вона не чула.

Людмила Іванівна дивується тому, що можна піднести вартість проживання посеред навчального року, адже є чимало таких студентів, які оплачують проживання не помісячно, а за весь рік одразу. Студенти у гуртожитку №2 Подільського державного аграрно-технічного університету проживають у блоках по 2-3 студентів у менших та 3-4 у більших кімнатах. До їхніх послуг санвузол з душовою кабіною, кухні, кімната відпочинку та навчальна кімната, де студенти мають змогу готуватися до занять. Як розповідає студентка Аліна, вартість проживання на її думку виправдана, адже умови проживання досить непогані, особливо якщо поруч добрі сусіди. Дівчина чула про те, як живуть студенти у інших гуртожитках, тому своїм вона дуже задоволена.

Не планується піднесення цін і у гуртожитку №3 Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Як розповіла завідуюча гуртожитком Валентина Володимирівна Кондратова, в цьому навчальному закладі проживання в гуртожитку коштує від 900 до 1100 гривень за рік, залежно від умов. Так, у гуртожитку №3 вартість проживання за рік становить 1100 гривень, адже він належить до найкращих. Студенти поселені по 2-3 людей та 3-4 у кімнаті. У їхньому розпорядженні кімната для занять, бібліотека, кімната для прання, відпочинку, кухня, душова. За словами завідуючої постійно є гаряча та холодна вода.

Вражає у гуртожитку чистота.

Хоч ми навідалися у понеділок, після вихідних та у приміщенні не побачили часто традиційних для гуртожитків куп сміття на кухні, сірих від тютюну вбиралень, а головне жодного таргана, що вже є дивиною у студентських гуртожитках. Як розповів Микола, студент, що тут проживає, загалом він задоволений станом гуртожитку, умовами, що в ньому запропоновані та й ціна, на його думку, досить помірна.

Вражає і гуртожиток Кам'янець-Подільського медичного училища. Перше, що одразу помітно – тепла, дружня атмосфера, що там панує. Комендант гуртожитку Валентина Василівна Гульчак провела для нас екскурсію, що змусила переконатися, що не такі погані гуртожитки, як часто про них розповідають. Перше куди ми потрапили – бібліотека та затишний читальний зал. Дивно, але це був перший гуртожиток, де в читальному залі дійсно працювали студенти.

Окрім того у гуртожитку є і кімната для самопідготовки. У розпорядженні студентів кімната для відпочинку, кімната для прання обладнана пральною машиною, чисті, охайні кухні. Коли до студентів приїжджають батьки чи родичі, то можуть залишитися на ночівлю, для них спеціально підготовлена кімната для гостей. Якщо студент захворів його переводять у затишний ізолятор, щоб хвороба не передалася іншим. Студентам дозволяється мати побутову техніку. Двічі на тиждень працює душ. Якщо гаряча вода не достатньої температури, то її підігрівають самостійно, спеціальним нагрівачем. В українському народному стилі обладнана кімната народознавства, де студенти ставлять невеликі вистави. У гуртожитку окрім житлових кімнат є і кілька навчальних аудиторій. Вартість проживання у цьому гуртожитку становить 170 гривень на місяць. Валентина Василівна пишається гуртожитком і задоволенням показала нам чи не кожен його куточок, де ми побачили охайність і чистоту. Задоволена проживанням і студентка Наталя. Її влаштовують і ціна і умови. На її думку за таку плату годі шукати кращого. Єдиним недоліком є віддаленість гуртожитку від навчального закладу.

Можливо нам пощастило та ми потрапили чи не в найкращі гуртожитки. Проте часто зустрічаються й такі, де слова «комфорт», «чистота» зайві. Марина, студентка одного з навчальних закладів розповіла, що її гуртожиток інколи нагадує картинку з фільму жахів. Поломані меблі, які часом розлітаються коли до них торкаєшся, гори сміття на кухні, особливо після вихідних, а таргани для них стали постійними гостями. Вражають і вбиральні. Окрім того, що в у них більша половина кабінок не працює, ще й студенти використовують їх як місце для куріння. Часом туди зайти не можливо.

Марина бідкається й на постійні перебої з водою. Проте, що гаряча вода – свято для студентів годі й казати, холодна не завжди є. Поламані крани, брудні раковини, неприємний запах в коридорі, старі вікна і двері через які часом «вітер гуляє», переповнені кімнати. Таке задоволення коштує студентці 1000 гривень на рік. Це єдине, що змушує дівчину й далі жити в таких умовах. Не рідкість і те, щоб потрапити у кімнату, де є хоч якісь умови, потрібно гарно «домовитися» з комендантом. Звичайно, не всі студенти живуть у гуртожитках.

Для багатьох єдиним варіантом є наймана квартира, проте не завжди за значно вищу плату студенти отримують краще. Тетяна за 350 гривень жила у двокімнатній найманій квартирі, де її сусідками були п’ятеро дівчат. Старі меблі, несправна сантехніка – будні її життя, проте щоб переїхати в гуртожиток й мови не було, крім того квартина напроти її навчального закладу.

Олена та Дмитро молода студентська сім’я. Сімейна кімната в гуртожитку їм не дісталася, тому живе подружжя у найманій квартирі. Гарні умови, ремонт, меблі, деякий посуд обходиться сім’ї у 1200 гривень щомісяця. Олена та Дмитро задоволені, незважаючи й на те, що їм доводиться багато працювати, аби мати змогу знімати житло. Кажуть, що кожен справжній студент повинен хоч трішки пожити в гуртожитку, та чомусь багато хто відхрещується від нього одразу. Страшилка про життя в гуртожитку остаточно поселилася серед студентів, та чи завжди вона об’єктивна?

Борщ: традиційна страва чи делікатес?

Коліжанка — Fri, 13 May 2011 05:53:46 GMT

Борщ: традиційна страва чи делікатес?

Мабуть ніхто уже не уявляє українського застілля без борщу, який ми вважаємо своєю національною стравою. Вважається, що саме українці вперше приготували борщ, хоч цю страву готують й поляки, литовці і румуни. Проте у кожного народу свої тонкощі й особливості приготування борщу. Так, є легенда, що вперше борщ був зварений козаками під час взяття Азовської фортеці турецького хана. Козаки під час облоги опинилися в скрутних умовах, їжа закінчувалася. Ось і виникла думка взяти все, що було з їстівного і зварили. Отримана страва припала усім до смаку. Тому й вважали козаки борщ своїм дітищем. Проте тогочасний борщ був настільки густий і наваристий, що у ньому навіть ложка стояла. В українців з борщем пов’язано повір’я. Вважалося, що з парою від борщу відлітає душа небіжчика. Тому це традиційна страва на поминках. Але попри все борщ і святкова страва, його, наприклад, подають на весіллях. Сьогодні є чимало способів приготування борщу та інгредієнти зазвичай однакові. Проте з кожним днем народна страва стає для українців делікатесом. Причина – значне подорожчання продуктів для його приготування. Спробуємо разом зварити українську народну страву і підрахувати її вартість. Борщ, якщо він не пісний, зазвичай варять на м’ясному бульйоні, наприклад на свинячих ребрах (28 грн. за кг.). Для борщу необхідні й картопля (4 грн. за кг.), буряк (7 грн. за кг.), морква (8 грн. за кг.), цибуля (8 грн. за кг.), квасоля (2 грн. невелика склянка), капуста (12 грн. за кг.). Для приготування страви необхідні помідори, або томатна паста чи соус (від 6 грн. 0,5 л.). Зазвичай, борщ заправляють сметаною (від 6 грн. «магазинна» та від 12 грн. домашня за 0,5 літра) та їдять з хлібом (від 3 грн.). Звичайно, із цієї продукції можна приготувати борщ кілька разів, залежно від кількості членів сім’ї, порцій, проте навряд хтось купляє дві морквини чи чверть капустини. Підраховуємо приблизну вартість продуктів і маємо суму біля 90 гривень (не враховуючи кошти, які витрачаються на електроенергію, газ чи дрова, залежно на чому варити). Сума чимала, особливо якщо порівняти її з мінімальною заробітною платою 941 грн., або мінімальною пенсією у розмірі 764 гривні. Отож, не дивно, що багато хто перш ніж варити борщ задумуються про те, чи по кишені їм ця традиційна українська страва. І хоч чимало людей, особливо в селі, вирощують основні інгредієнти для борщу на власних городах, здавалося б це нічого не коштує, але не слід забувати скільки коштів іде на обробку землі та праці щоб на ній щось виростити.

Комунальний фонтан

Коліжанка — Fri, 13 May 2011 05:49:18 GMT

Незвичну картину жителі та гості Кам'янця-Подільського могли спостерігати 19 квітня по вулиці Лесі Українки в обідню пору. Напроти міської дитячої лікарні із каналізаційного люку жваво пульсувала вода. Видовище зібрало чимало зацікавлених поглядів, можливо тому, що за іронією долі місцевий фонтан, що знаходиться за кілька десятків метрів, ще не працює.

семінар

Коліжанка — Fri, 13 May 2011 05:37:21 GMT

Острівець козацької слави у Нефедівцях

Мабуть, усім відома істина, що виховувати справжніх українців, патріотів своєї держави потрібно з дитинства. Бо на цьому етапі людина визначає свої життєві орієнтири та розробляє життєву позицію. Саме такий напрям обрав для виховання учнів педагогічний колектив Нефедівської ЗОШ І-ІІ ступенів на чолі з його директором, сотником Українського козацтва Олегом Гаруком.

Олег Петрович давно захопився ідеєю не просто традиційно навчати та виховувати дітей у школі, а в першу чергу ґрунтувати виховний процес на вихованні любові до сім’ї, роду і нації; до рідної природи, оселі, духу лицарства, волелюбності, побратимства; духу особистісної національної самосвідомості, гідності та честі; на формуванні в дітей поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв і вірувань українського народу як корінного етносу Української держави. Саме тому в 2010 році педагогічний колектив школи обрав нову модель роботи – виховання учнів на засадах козацької педагогіки. Адже вона сягає йде корінням у національний ґрунт (сім’я-клас-школа і родина-школа), а кожний педагог черпає з нього життєдайну силу для розв’язання всієї низки складних проблем сучасного життя. Тож не дивно, що для проведення семінару-захисту моделі школи «Виховання учнів на засадах козацької педагогіки», який відбувся 29 квітня 2011 року, відділом освіти була обрана саме Нефедівська ЗОШ І-ІІ ступенів.

Нефедівська ЗОШ не є звичайною сільською школою. Тут педагоги прагнуть не лише навчити, а в першу чергу виховати нове свідоме покоління українців. Тому ще одним потужним кроком вперед до досягнення мети стало створення в школі дитячо-юнацької організації «Молода Січ». Можливістю показати те, що організація діє ефективно, а не, як сьогодні часто трапляється, лише «на папері», став проведений у школі семінар директорів, який перетворився на загальне сільське свято. Цього дня до Нефедівської ЗОШ прибуло чимало гостей, серед яких наказний отаман крайового козацтва імені Богдана Хмельницького генерал-хорунжий Українського козацтва, учасник бойових дій в Афганістані Юрій Басістий, завідуючий відділом національного відродження та програм для дітей і молоді Хмельницької телерадіокомпанії «Поділля-Центр» Євген Семенюк, писар крайового козацтва ім.. Б.Хмельницького полковник Григорій Шатоха, завідуючий лабораторією сільської школи Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, суддя крайового козацтва Леонід Буймістр, начальник відділу освіти Кам'янець-Подільської райдержадміністрації Олена Пронозюк, завідуюча районним методкабінетом Світлана Венгрин, інспектор відділу освіти Лілія Срібняк, сільський голова Володимир Василинчук, директори шкіл району, батьки та жителі села.

Гостей зустріли по-козацьки. У давнину кожному, хто потрапляв на Січ, спершу пропонували перекусити з дороги. Тому й у Нефедівцях біля куреня гостей зустріли два поважних козаки та запропонували кожному скуштувати найпопулярнішого національного продукту – смаженого сала з чорним хлібом та солоними огірочками. Щоб дістатися до території школи, потрібно було пройти крізь козацьку варту. А ступивши на подвір'я, всім здалося, що потрапили у Запорізьку Січ. Школярі та вчителі у національному вбранні, козак на коні, оформлення шкільного двору за зразком козацьких січей Подніпров’я ХУІІ ст., бій литавр, прапори та корогви, козацькі пісні – все нагадувало ілюстрації з підручника історії. Залишили незабутнє враження не лише урочисті промови гостей, а й натхненні виступи учнів школи, особливо гордості начального закладу – дипломантів численних районних, обласних та всеукраїнських конкурсів Ольги Ржеп’янської та Інги Морозюк, колишньої випускниці Віталії Костецької. Сюрпризом для присутніх став показ елементів бойового гопака студентами Хмельницької гуманітарної академії.

Здивували усіх й невеличка шкільна пасіка, роботою якої керує з власної ініціативи колишній учитель школи, а нині відомий пасічник району Олег Дріло (адже заняття бджільництвом було одним із побуту життя козаків), і шкільний дендропарк із 28 видів кущів та дерев, й озеленення території школи. Після закінчення урочистої частини присутні могли посмакувати, звареною на вогнищі юшкою, котра припала до смаку всім. Під час теоретичної частини семінару директор школи Олег Гарук поділився досвідом створення нової моделі виховної роботи у навчальному закладі: – Виховний процес, запроваджений вчителями школи, підтриманий батьками школярів. Нова модель виховної роботи була обговорена на батьківських зборах у квітні минулого року. А 14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці – покровительки козацтва, ми в повному складі прийняли присягу та посвяту в українське козацтво, тобто стали першою в Кам’янець-Подільському районі школою, в якій було створено дитячо-юнацьку організацію «Молода Січ» імені Петра Сагайдачного. Про що засвідчує Грамота Хмельницького крайового отамана. Адже свого часу самобутнім явищем були січові школи, які задовольняли освітні, культурні, духовні й військово-оборонні потреби козацтва. У школі створено два курені: учнів 1-4 та 5-9 класів. Кожен з них має свій девіз, пісню, прапор та козацький куточок. Тому не дивно, що всі шкільні свята проходять з використанням не лише державної, а й символіки шкільної козацької організації. Відповідно до нормативно-правових документів українського козацтва педагогами розроблено та затверджено сільською радою Статут шкільної козацької організації, її гімн, девіз, урочисту обіцянку, атрибутику та основні напрямки діяльності. Обрано кошового отамана, створено козацьку раду, оформлено загальношкільний козацький куточок…

Нове – це добре забуте старе. Я не закликаю повернутися у вчорашній день. А ось у позавчорашній – варто. Маємо гарний приклад – козацька доба. Козаки не лише були мужніми воїнами, вільнолюбними громадянами, державними мужами, умілими господарями землі, досвідченими хліборобами, вмілими ремісниками, державними мужами, але й мудрими вихователями дітей. Вони змалечку формували у молодого покоління синівську любов до рідної землі, готовність її захищати від поневолювачів, до жертовності, високу національну свідомість, глибоку духовність, гартували фізично. Нашу ідею підтримали і районний відділ освіти, з допомогою якого ми маємо змогу з 2010-2011 навчального року вивчати побут, звичаї, культуру та заняття українського народу і козацтва зокрема на уроках українознавства. Не залишилася байдужою і місцева громада, адже будівельні матеріали нам допомогла придбати сільська рада, а при батьківській підтримці було куплено національні костюми для дітей школи і садка.

У планах директора ще багато задумів: літнє козацьке таборування, оволодіння козацьким бойовим мистецтвом, кінні та піші походи, різного роду конкурси, змагання; форма повсякденна та парадна; урочисті посвяти в козаки; волонтерство; зелені патрулі; пошуково-дослідницька робота. Безперечно, що перед керівництвом школи стоять далеко не прості завдання, та за допомогою влади, науковців, працівників освіти, духовенства воно сподівається вирішити ці питання. Та особливо колектив розраховує на батьків. Саме вони найбільше зацікавлені, щоб їхні діти росли розумними й здоровими, веселими й кмітливими, щоб вони приносили в дім тільки радість, стали справжніми громадянами України.

«Наш колектив робитиме все для того, щоб у молоді, яка, на жаль, почала губити життєві орієнтири, відродити почуття патріотизму, любові до Батьківщини, віру в майбутнє – особисте й України», – стверджує Олег Гарук.

Старання й наполегливість Олега Петровича помітили не лише в районі. Так, гетьманом Українського козацтва Миколою Пантелюком за вагомий внесок у справу відродження та розвитку Українського козацтва, ствердження української національної ідеї, активне виховання підростаючого покоління на козацьких традиціях та звичаях він був нагороджений орденом Івана Богуна, який урочисто вручив крайовий отаманон українського козацтва імені Богдана Хмельницького, генерал-хорунжий Юрій Басістий.

конференція

Коліжанка — Fri, 13 May 2011 05:25:45 GMT

РЕГІОНАЛЬНА ЖУРНАЛІСТИКА. ЇЇ ПРОБЛЕМИ

У Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка 28-29 квітня відбулася І Міжнародна науково-теоретична конференція «Стан і перспективи розвитку регіональної журналістики в умовах світових глобалізаційних процесів». На наукове зібрання були запрошені численні гості, серед яких відомі дослідники, теоретики та практики не лише вітчизняних, а й міжнародних засобів масової інформації. Традиційно конференція проходила в кілька етапів. Розпочалася робота з пленарного засідання, яке відкрив доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Микола Васьків. З вітальним словом виступив проректор з міжнародних зв’язків та зв’язків з громадськістю, кандидат історичних наук Віктор Савчук. Він зазначив, що на конференцію представлені роботи з десятьох країн світу та вісімнадцятьох регіонів України. Серед заявлених учасників – працівники освіти, дипломати, представники антимонопольного комітету України. На наукове зібрання завітали доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, світило вітчизняної журналістики Василь Лизанчук, який привітав присутніх із нещодавнім святом Великодня та передав святкову Пасху із Львова; гість з м. Тегерана Ранджбар Мугамат Нікдел, розповів про свободу слова в Ірані; доктор філологічних наук, професор запорізький класичного університету Зіновій Партико ознайомив із методами творчого редагування; директор Програми імені Фулбрайта Мирон Стахів; директор обласного літературного музею Василь Горбатюк та інші. Окрім зазначених у програма доповідей науковці торкнулися й обговорення сучасних подій, які викликали жваві дискусії. Зокрема велася полеміка щодо політики міністра освіти, молоді та спорту Дмитра Табачника, проблем статусу української та російської мов, загарбання іноземними журналістами вітчизняного інформаційного простору тощо. Також в рамках зібрання діяло дев’ять секцій на яких обговорювали наболілі проблеми регіональної журналістики. Крім того до програми конференції увійшла презентація нових наукових видань учасників конференції, екскурсії в Хотинську фортецю та Старе місто – квітку на камені.